Висловлювання, цитати, афоризми Миколи Міхновського
Микола Іванович Міхновський: Народився 31 березня 1873 року у селі Турівка, Російська імперія (Україна). Ідеолог українського самостійництва, адвокат, публіцист. Діяч Української Республіки і призвідник її війська, оружних сил. Представник священницького роду Міхновських. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із голів Української народоправсько-хліборобської партії, член Братства самостійників. Один з поширювачів словосполучень «козаки-українці» і «українці-козаки» в якості назви і самоназви представників українського народу. Творець книжечки «Самостійна Україна» (1900), підготував проєкт Конституції (1905). Послідовний прихильник створення незалежної України на всіх її етнічних землях. Помер 3 травня 1924 року у Києві, УСРР (Україна).
Висловлювання, цитати, афоризми Миколи Міхновського
«Тільки держава одноплемінного народного змісту може дати своїм членам нічим необмежовану змогу всестороннього розвитку духовного і осягнення найліпшого достатку...»
«Головна причина нещасть нашого народу — недостача народовства серед ширшого загалу її»
«Україна для українців!»
«Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас»
«Ми сильні нашою любов’ю до України!»
«Народовство — рух світла і волі»
«Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи»
«Слава і побіда — це доля борців за народну справу»
«Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!»
«Кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!»
«Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє особисте народне “Я”»
«Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не паскудять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів»
«Чти діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й тобі»
«Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних рупів»
«Не обкрадай власного народу, трудячись на ворогів України»
«Через увесь час свого дієписного існування народ наш з найбільшими зусиллями пильнує вилитись у вигляд держави самостійної та незалежної»
«Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей»
«Без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу»
«Народ має право жити, коли він має силу жити»
«Державна самостійність єсть головна умова існування народу»
«Доки хоч на однім клапті української землі пануватиме чужинець — доти усі покоління українців йтимуть на війну»
«Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованого народу»
«Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної»
«Ви звикли почитати лише ідно насилля, хоч і дурите цілий світ на Гаазькому зібранні, ніби чтите право»
«Московщина, все одно яка — царська чи республіканська, абсолютистична чи демократична, — ніколи не дасть Україні того, на що Україна має очевидне право, і все буде стреміти, щоб удержати Україну в стані своєї осади»
«Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас»
«Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й сміливости, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш»
«Нелюдські відносини росіян до нас освячують нашу до їх ненависть і наше моральне право убити насильника, обороняючись від насилля»
«Нехай наш дієпис сумний і невідрадний, нехай ми некультурні, нехай наш люд темний, подурений, ми все ж існуємо і хочемо далі існувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити, як люди, як громадяни, як члени вільного народу»
«Кров, коли вона пролита братньою рукою, ще дужче благає о помсту, бо то брата кров!»
«Народовство — ангел помсти для пануючих і визискуючих народів, ангел помсти за упосліджених...»
«Ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх народів заблищало на наших рабських путах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи!»
«Коли українська інтелігенція є, коли вона заступник суспільства, коли вона бореться, то чому ми не чуємо про цю боротьбу?..»
«На захист утиснених встало народовство — страшний ворог пануючих — і розвинув свій червоний прапор»
«Ми востаннє виходимо на дієписне ристалище і або поборемо, або вмремо»
«Московщина вже зараз є нашим ворогом, вкінці, двісті літ знаним. Тому залицяння наших демократів до Москви та їхні надії на «дружню» демократію «братнього» народу — не лише простодушні, а просто дурні. Вони не знають, що право дає тільки сила!»
«Ми відродилися з персті, наскрізь напоєної кров’ю наших пращурів, що лягли в боротьбі за волю України, ми виссали з молоком наших матерів стародавню любов нашого народу до Вітчизни та її свободи і ненависть до насилля над нами. Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити народу, що, прокинувшись до життя, ламає свої пута»
«В дієписі українського народу інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, злоумишляла, але ніколи не служила своєму народові...»
«Маємо передвиджувати всі труднощі і перепони, які поставить перед нами не лише петроградський Тимчасовий уряд та військове командування, а й все без винятку московське суспільство. Бо останнє встигло виробити в собі психологію народу-пана у відношенні до всіх немосквинів. Під цим оглядом, перший-ліпший московський «міхрютка» — на цілу голову вищий від тих наших демократів, що закликають до спільного “переворотного руху” з москалями. Треба, отже, передвиджувати, що труднощі й завади в нашій роботі поставить нам також і демократична частина нашого суспільства. Робитиме це тому, що затратила побудку Пана-Володаря на рідній землі...»
«Головна причина нещасть нашого народу — недостача народовства серед ширшого загалу її»
«Україна для українців!»
«Усі, хто на цілій Україні не за нас, ті проти нас»
«Ми сильні нашою любов’ю до України!»
«Народовство — рух світла і волі»
«Допомагай своєму землякові поперед усіх, держись купи»
«Слава і побіда — це доля борців за народну справу»
«Вперед! Бо нам ні на кого надіятись і нічого озиратись назад!»
«Кожен, у кого ще не спідлене серце, озветься до нас, а в кого спідлене, до того ми самі озвемось!»
«Ми існуємо, ми відчуваємо своє існування і своє особисте народне “Я”»
«Усюди й завсігди уживай української мови. Хай ні дружина твоя, ні діти твої не паскудять твоєї господи мовою чужинців-гнобителів»
«Чти діячів рідного краю, ненавидь ворогів його, зневажай перевертнів-відступників — і добре буде цілому твоєму народові й тобі»
«Не вбивай України своєю байдужістю до всенародних рупів»
«Не обкрадай власного народу, трудячись на ворогів України»
«Через увесь час свого дієписного існування народ наш з найбільшими зусиллями пильнує вилитись у вигляд держави самостійної та незалежної»
«Одна, єдина, неподільна, від Карпат аж до Кавказу самостійна, вільна, демократична Україна — республіка робочих людей»
«Без сили нема права, щоб здобути право, треба мати силу»
«Народ має право жити, коли він має силу жити»
«Державна самостійність єсть головна умова існування народу»
«Доки хоч на однім клапті української землі пануватиме чужинець — доти усі покоління українців йтимуть на війну»
«Ми визнаємо, що наш народ теж перебуває у становищі зрабованого народу»
«Часи вишиваних сорочок, свити та горілки минули і ніколи вже не вернуться. Третя українська інтелігенція стає до боротьби за свій народ, до боротьби кривавої, безпощадної»
«Ви звикли почитати лише ідно насилля, хоч і дурите цілий світ на Гаазькому зібранні, ніби чтите право»
«Московщина, все одно яка — царська чи республіканська, абсолютистична чи демократична, — ніколи не дасть Україні того, на що Україна має очевидне право, і все буде стреміти, щоб удержати Україну в стані своєї осади»
«Усі люди — твої браття, але москалі, ляхи, угри, румуни та жиди — се вороги нашого народу, поки вони панують над нами й визискують нас»
«Не бери собі дружини з чужинців, бо твої діти будуть тобі ворогами, не приятелюй з ворогами нашого народу, бо ти додаєш їм сили й сміливости, не накладай укупі з гнобителями нашими, бо зрадником будеш»
«Нелюдські відносини росіян до нас освячують нашу до їх ненависть і наше моральне право убити насильника, обороняючись від насилля»
«Нехай наш дієпис сумний і невідрадний, нехай ми некультурні, нехай наш люд темний, подурений, ми все ж існуємо і хочемо далі існувати. І не тільки існувати як живі істоти, ми хочемо жити, як люди, як громадяни, як члени вільного народу»
«Кров, коли вона пролита братньою рукою, ще дужче благає о помсту, бо то брата кров!»
«Народовство — ангел помсти для пануючих і визискуючих народів, ангел помсти за упосліджених...»
«Ми не попустимо, щоб проміння свободи усіх народів заблищало на наших рабських путах: ми розіб'ємо їх до схід сонця свободи!»
«Коли українська інтелігенція є, коли вона заступник суспільства, коли вона бореться, то чому ми не чуємо про цю боротьбу?..»
«На захист утиснених встало народовство — страшний ворог пануючих — і розвинув свій червоний прапор»
«Ми востаннє виходимо на дієписне ристалище і або поборемо, або вмремо»
«Московщина вже зараз є нашим ворогом, вкінці, двісті літ знаним. Тому залицяння наших демократів до Москви та їхні надії на «дружню» демократію «братнього» народу — не лише простодушні, а просто дурні. Вони не знають, що право дає тільки сила!»
«Ми відродилися з персті, наскрізь напоєної кров’ю наших пращурів, що лягли в боротьбі за волю України, ми виссали з молоком наших матерів стародавню любов нашого народу до Вітчизни та її свободи і ненависть до насилля над нами. Як не можна спинити річку, що, зламавши кригу навесні, бурхливо несеться до моря, так не можна спинити народу, що, прокинувшись до життя, ламає свої пута»
«В дієписі українського народу інтелігенція її раз у раз грала ганебну і сороміцьку роль. Зраджувала, ворохобила, злоумишляла, але ніколи не служила своєму народові...»
«Маємо передвиджувати всі труднощі і перепони, які поставить перед нами не лише петроградський Тимчасовий уряд та військове командування, а й все без винятку московське суспільство. Бо останнє встигло виробити в собі психологію народу-пана у відношенні до всіх немосквинів. Під цим оглядом, перший-ліпший московський «міхрютка» — на цілу голову вищий від тих наших демократів, що закликають до спільного “переворотного руху” з москалями. Треба, отже, передвиджувати, що труднощі й завади в нашій роботі поставить нам також і демократична частина нашого суспільства. Робитиме це тому, що затратила побудку Пана-Володаря на рідній землі...»
